Про Україну, зазвичай, говорять як про країну з величезним потенціалом, але не реалізованим в повному його обсязі.
Серед багатьох факторів, що визначають привабливість країни, короткий список можна згрупувати за дослідженням Міжнародного валютного фонду, що визначили наступний список критеріїв:
— політична стабільність, — макроекономічна ситуація в країні, — рівень податків
— рівень корупції, — рівень злочинності в країні, — державне регулювання та дозвільна система, — людські ресурси, — судова система, — електрика, — регулювання трудових відносин, — інфраструктура (транспортна система), — доступ до земельних ресурсів, — телекомунікації.
Основними трьома критеріями в країнах, що розвиваються є політична ситуація, макроекономіка та податкова система. (Джерело:World Bank Investment Climate Surveys).
Серед причин, з яких Україна досі не скористалася своїм потенціалом, називають зарегульоване й «недружнє» бізнес-середовище та несприятливий інвестиційний клімат.
Так, наприклад, згідно дослідження Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC), у 2010 р. бізнес витратив близько 7,2 млрд гривень ($900 млн) на отримання дозволів, проходження перевірок та процедури технічного регулювання. На додачу бізнес потерпає від хабарництва та корупції, що стали невід’ємними супутниками процесу дотримання регуляторних процедур. Так, близько 46% опитаних підприємств підтвердили, що вдавалися до неофіційних шляхів вирішення питань із державними органами, витративши у 2010 р. на «врегулювання справ» у середньому 10% від обігу компанії. (згідно результатів дослідження, яке було проведене в березні – квітні 2011 року серед керівників та власників більш ніж 2 тисяч підприємств та фізичних осіб — підприємців України).
Згідно даних Державної служби статистики України, обсяг інвестицій в нашу країну зростав до кризи 2008-2009 рр та становив приблизно 9900 млн.$, однак тенденція зменшилась до спаду у 2010. і не відновила тенденцію до росту у 2013 та 2014 роках відповідно. Сума прямих інвестицій на душу населення в Україні у 2010 р. становила $142, що менше, ніж, наприклад, у сусідній Росії ($290), Вірменії ($186) чи Казахстані ($610) (джерело: ING, Market snapshot 21.02.11)
Малий обсяг інвестицій в Україну є ключовим показником несприятливого інвестиційного клімату. Через важкі умови для інвестицій та розвитку бізнесу інвестори, як правило, оминають Україну увагою, коли розмірковують, куди спрямувати свої кошти, й обирають менш зарегульовані та більш передбачувані середовища. Невизначеність України щодо інвестиційного клімату обмежує ентузіазм інвесторів і пригнічує її справжній інвестиційний потенціал.
Поєднання високих темпів інфляції й падіння ВВП майже на 15% у 2009 р. змусило інвесторів наново зважити свої можливості в Україні. Ліквідність, хоча й поліпшується, також викликає занепокоєння інвесторів, оскільки відновлення кредитування юридичних осіб банками відбувається дуже повільно й обережно, що обмежує можливості як інвесторів, так і їхніх місцевих партнерів щодо започаткування бізнесової діяльності9. Що стосується ділового клімату, корупція, затримки на митниці і зволікання із поверненням ПДВ набули ще більш загрозливих масштабів у 2010-2011рр. Основні висновки щодо привабливості України для ПІІ показують, що інвестори очікують на поліпшення інфраструктури, підвищення стабільності та прозорості, а також збільшення інвестицій у людські ресурси та інновації.
Звичайно, ситуація в Україні є досить складною, і після кризи 2008-2009 рр, нова криза 2013-14 рр. не сприяла зміцненню економіки.
За останніми даними, ВВП України прогнозований на рівні -9% у 2014 та -3% у 2015 (прогноз ЄБРР).
Однак, якщо подивитись на наслідки кризи 2013-14 років, то Україна має унікальний шанс стати Однією із найбільш привабливих країн, що розвиваються для інвестицій в наступні роки.
Щодо потенціалу України при державній підтримці та сприятливому інвестиційному кліматі, можна амбіційно, але досить впевнено говорити про відновлення росту економіки та досягнення значного зросту ВВП в перспективі 5 років. Можливості, які ця криза відкриває в Україні мають стати привабливими чинниками для інвесторів. Вбачається 2 основні вектори розвитку – розвиток внутрішнього ринку України, що мусить вийти на рівень докризовий як мінімум (після кризи 2009 року щорічний зріст ВВП становив приблизно 5%), а значить за темпами росту значно перевищувати навіть країни, що розвиваються і тим більше країни із розвиненою економікою. Інший вектор розвитку – це розвиток зовнішньоекономічної діяльності та потенціалу України для зовнішніх ринків, в першу чергу розвиток аграрного сектору.
Якщо порівняти, можливості зростання України із світовими прогнозами, можна однозначно стверджувати, що країна стане потенційно цікавою для інвесторів, якщо зможе подолати кризу 2014 року та прийняти курс на проведення реформ ті спрощення ведення бізнесу, створення умов максимальної прозорості і підтримки інвестицій.
Так наприклад, МВФ прогнозує, що світовий економічний зріст буде становити в середньому 3,7 процента в 2014 році (в порівнянні з 3 процентами в 2013 році) та зросте до 3,9 процента в 2015 році. Очікується, що в США темпи росту виростуть із 1,9 процента в 2013 році до 2, 8 процента в 2014.
В Єврозоні передбачається перехід від рецесії до росту. Згідно прогнозу МВФ, темпи росту збільшаться від 1 проценту в 2014 році до 1,4 процента в 2015 (темпи росту будуть значно менші в країнах Європи, які мали фінансові труднощі (Греція, Кіпр, Іспанія, Італія, Португалія). В країнах, що розвиваються очікується підвищення росту до 5,1% в 2014 році та 5,4% в 2015 (найбільшими серед ни є є Індія та Китай).
Якщо припустити, що падіння ВВП на 9% (прогнозоване ЄБРР) все таки станеться в 2014 та закріпится як тренд у 2015, то Україна в післякризовий період має як мінімум відновити свої показники, а отже показати темпи росту на рівні 10% у 2016 році. Крім того, повернувшись до питання розвитку внутрішнього ринку варто глянути на структуру торгівельно балансу України. У структурі імпорту на першому місці енергоносії − в грошовому вираженні обсяг закупівель склав $21,8 млрд, або 28%. Потім ідуть товари хімічної промисловості − $9,9 млрд − і товари агропромислового комплексу − $8,2 млрд ((Дані: Держзовнішінформ). Розвиток цих трьох галузей в Україні має надзвичайну перспективу і може привабити великих інвесторів.
Щодо розвитку зовнішньоекономічного вектору діяльності України, то найперш слід зазначити, що найбільшу питому вагу − понад чверть − у структурі українського експорту припадає на продукцію АПК − $17 млрд.
Країна має всі необхідні природні передумови, такі як сприятливий клімат, надзвичайно родючі ґрунти й вигідне географічне розташування, щоб стати одним із провідних сільсько- господарських виробників і експортерів у світі. Однак, попри ці суттєві природні переваги, аграрний сектор України й досі не реалізував свого потенціалу, а сільське господарство не стало вагомим чинником економічного зростання. Відсутність системних реформ заважає сектору залучати необхідні інвестиції в основні засоби виробництва та покращувати управлінські навички, вкрай необхідні для підвищення ефективності сільгоспвиробництва й реалізації його виробничого потенціалу. Врегулювання проблем у сфері макроекономічного та інвестиційного клімату має критичне значення не лише для суто національних інтересів України, але і в глобальному контексті.
Сьогодні, зважаючи на тотальне зростання цін на харчові продукти, що погіршує і без того скрутне становище бідного населення світу, Україна є однією з небагатьох країн, що мають достатньо ресурсів для істотного збільшення виробництва харчових продуктів. Таким чином,Україна може мати вирішальний вплив на просування продовольчої безпеки у світі, водно-час отримуючи значні зиски у вигляді економічного зростання, доходів від експорту й роз-витку сільських регіонів і, зрештою, зміцнюючи свій авторитет на міжнародних ринках. ( «Бізнес в Україні: побудова конкурентоспроможного сільськогосподарського сектора». Інфор-маційний бюлетень Американської торгівельної палати України, квітень 2011 р.)
Зважаючи на вищесказане, криза 2013-2014 років робить Україну однією з найбільш перспективних інвестиційних проектів в середньо та довгостроковій перспективі. Завдання нашої країни – скористатись цією можливістю, створити всі передумови для сприятливого інвестиційного клімату та забезпечити зростанян економіки як з арахунок розвитку внутрішнього ринку так і нарощування експортного потенціалу.
Автор: Мирослава Дмитрук